Пожежонебезпечні зони класу П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ

Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ згідно з ПУЕ.

Пожежонебезпечна зона класу П-І – простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина – рідина, що має температуру спалаху, більшу ніж +61оС.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ – простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування більшою, ніж 65 г/м3.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа – простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ – простір поза при­мі­щенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпечний пил та волокна, або тверді горючі речовини і матеріали.

Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ згідно з ПУЕ.

Основні вимоги до електрообладнання

Для електрообладнання, встановленого у пожежонебезпечних зонах, ПУЕ і додаткові нормативи встановлюють низку вимог. 

 

Загальні вимоги

Електроустановки та обладнання повинні відповідати розділам ПУЕ — зокрема, розділам, що стосуються вибухо/пожежонебезпечних зон. 

Оболонки обладнання повинні бути закритого типу, ізольованими від зовнішнього середовища. 

Забезпечення захисту від іскріння, статичної електрики, нагрітих поверхонь чи елементів, які можуть спричинити займання. 

Кабелі, проводка, апарати повинні бути виконані з матеріалів, які не поширюють горіння, та прокла­дані за відповідними способами. 

Мінімальний ступінь захисту оболонки (IP-клас) для обладнання

Для електричних машин (наприклад, двигуни):

 У зоні П-І: оболонка не менше IP44

 У зоні П-ІІ: оболонка не менше IP54

 У зонах П-ІІа, П-ІІІ — аналогічно або з урахуванням особливостей. 

 

Для електричних апаратів, приладів, щитів:

 Стаціонарні установки або механізми, які іскрять, повинні мати оболонку IP44 у П-І; IP54 у П-ІІ. 

 

Для світильників:

 У зоні П-І, П-ІІ мінімум IP53

 У зонах П-ІІа, П-ІІІ можуть бути менш жорсткі значення, але з додатковими застереженнями. 

 

Прокладка кабелів, проводки, шинопроводів

Кабелі, що прокладаються у пожежонебезпечних зонах, повинні бути з не­горючих чи важкогорючих матеріалів, які не поширюють горіння. 

Прокладка транзитних ліній не повинна проходити через пожежонебезпечні зони без спеціального захисту — або повинна бути віддалена (>1 м) від зон, де зберігаються горючі речовини. 

Температура поверхонь шинопроводів у зоні П-І не повинна перевищувати +60 °C, якщо іскрять або можуть спричинити займання. 

 

Розміщення обладнання

Якщо обладнання або механізми, які можуть іскрити чи нагріватися, розміщено в таких зонах — бажано винести їх за межі цих зон або застосувати екранування, видалення джерел горіння.

У випадку трансформаторних, перетворювальних підстанцій (особливо з масляним заповненням) — потрібно враховувати відстані до зон, двері з відповідним рівнем вогнестійкості, вентиляцію, негорючі матеріали тощо. 


phone-handset