Згідно з НАПБ Б.01.008-2018 «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» (пункт 11 розділу ІІІ «Організаційні заходи щодо забезпечення експлуатації вогнегасників») особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, зобов’язана організувати технічне обслуговування вогнегасників у таких випадках:
Технічне обслуговування вогнегасників має бути регулярним і відповідати встановленим стандартам та рекомендаціям. Ось загальні рекомендації щодо проведення технічного обслуговування вогнегасників:
Ці рекомендації можуть варіюватися в залежності від типу вогнегасника та місцевих нормативів. Важливо дотримуватися інструкцій виробника та стандартів, що діють.
Технічне обслуговування вогнегасників — це комплекс операцій, спрямованих на підтримання їх у працездатному стані та забезпечення готовності до використання за призначенням. Воно поділяється на кілька основних етапів, починаючи з технічного діагностування, яке може бути щомісячним або річним оглядом.
Мета діагностування полягає у визначенні поточного технічного стану вогнегасника та виявленні необхідності проведення ремонту, перезарядження або випробування. Процедура діагностування включає ретельний зовнішній огляд, під час якого перевіряється наявність та цілісність пломб, маркування, інструкцій та індикатора тиску (манометра). Для закачних вогнегасників тиск має обов'язково знаходитися у зеленій зоні індикатора. Оглядається також корпус на предмет відсутності тріщин, вм'ятин, глибокої корозії або інших пошкоджень, що можуть порушити герметичність. Важливим кроком є перевірка ваги вогнегасника для контролю маси вогнегасної речовини, особливо для вуглекислотних та пінних типів; допустима втрата маси має відповідати нормам виробника. Для порошкових вогнегасників іноді проводиться вибіркове розкриття для перевірки стану порошку, щоб переконатися у його сипучості та відсутності грудкування.
Наступний етап — власне технічне обслуговування, яке проводиться не рідше одного разу на рік спеціалізованими організаціями. Його мета – підтримання вогнегасника у справному стані. Основні операції, що виконуються за необхідності, включають повну або часткову розбірку для огляду запірно-пускового пристрою, сифонної трубки та клапанів. При цьому може знадобитися заміна компонентів, як-от гумові ущільнювачі, прокладки або елементи блокування, що вийшли з ладу. Проводиться прочищення внутрішніх порожнин та вузлів від забруднень чи залишків вогнегасної речовини, а також випробування на герметичність корпусу та запірно-пускового пристрою.
Перезарядження є обов'язковим після будь-якого використання вогнегасника, навіть часткового, а також після закінчення терміну служби вогнегасної речовини, встановленого виробником або нормативними документами. Порошкові вогнегасники перезаряджаються не рідше одного разу на 2 роки, тоді як для постійно діючих на транспорті та у приміщеннях з агресивним середовищем – щороку. Вуглекислотні вогнегасники потребують перезарядження не рідше одного разу на 5 років.
Гідравлічне випробування — це перевірка корпусу вогнегасника на міцність і герметичність під підвищеним тиском. Воно проводиться не рідше одного разу на 5 років для всіх вогнегасників, за винятком одноразових. Для вуглекислотних вогнегасників (балонів високого тиску) ця процедура є критично важливою і невід'ємною частиною п'ятирічного циклу обслуговування.
Правильна експлуатація вимагає обов'язкового ведення обліку технічного стану та проведених робіт. Відповідальна особа на об'єкті зобов'язана вести Журнал обліку вогнегасників, де фіксується обліковий номер, тип, місцезнаходження вогнегасника, дати щомісячних оглядів, а також дати та результати всіх проведених щорічних технічних обслуговувань, перезаряджень та гідравлічних випробувань.
Після проведення технічного обслуговування на корпус вогнегасника обов'язково кріпиться ідентифікаційна бирка або наклейка. Вона містить інформацію про назву організації, яка проводила ТО, дату останнього та наступного планового ТО, а також дату наступного планового перезарядження. Ця бирка слугує головним візуальним підтвердженням справності вогнегасника. Крім того, спеціалізована організація повинна надавати Акт (або Протокол) проведення технічного обслуговування, де детально перераховані всі виконані роботи, замінені компоненти та підтверджується відповідність вогнегасника встановленим стандартам.
