Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою приймають відповідно

до ДСТУ Б В.1.1-36:2016

«Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

Визначення категорій зовнішніх установок потрібно здійснювати шляхом перевірки їхньої належності

до категорій від найбільш вибухопожежонебезпечної категорії А3 до найменш небезпечної категорії Д3.

Одними з критеріїв, за якими зовнішня установка відноситься до певної категорії, є горизонтальний

розмір зони (відстань від апарата (установки) до краю зони), що обмежує газо-,

пароповітряні суміші з концентрацією горючої речовини вище нижньої концентраційної межі поширення полум'я

(Снкмп), розрахунковий надлишковий тиск, що розвивається у разі займання газо-, паро- або пилоповітряних сумішей,

та інтенсивність теплового випромінювання від вогнища пожежі.


Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються відповідно до ризиків, пов'язаних з наявністю горючих, легкозаймистих, вибухонебезпечних речовин та матеріалів. Умови віднесення об'єктів до тієї чи іншої категорії регламентуються нормативними документами, такими як ДБН (Державні будівельні норми) та інші законодавчі акти України.

Основні категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою включають:

Категорія А — Вибухонебезпечні

Ця категорія включає об'єкти, де використовуються або зберігаються речовини, що можуть створювати вибухонебезпечні концентрації. Це можуть бути:

  • Легкозаймисті гази;
  • Легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28 °C.

Категорія Б — Вибухопожежонебезпечні

До цієї категорії відносяться об'єкти, де присутні речовини, які в певних умовах можуть створювати вибухонебезпечні пари або пил. Це включає:

  • Легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 28 °C до 61 °C;
  • Пилоподібні та волокнисті речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші.

Категорія В — Пожежонебезпечні

Ця категорія включає об'єкти, де є речовини, здатні легко загорятися, але не утворюють вибухонебезпечних сумішей. Приклади включають:

  • Горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °C;
  • Тверді горючі речовини та матеріали.

Категорія Г — Помірно пожежонебезпечні

До цієї категорії належать об'єкти, де використовуються або зберігаються негорючі речовини в гарячому, розплавленому стані, або ж об'єкти, на яких використовуються негорючі речовини в умовах високих температур, що можуть спричинити загоряння навколишніх матеріалів. Наприклад:

  • Технологічні установки з плавлення металів;
  • Печі, котли та інші нагрівальні установки.

Категорія Д — Низькопожежонебезпечні

Ця категорія включає об'єкти, де присутні негорючі речовини і матеріали у холодному стані. Такі об'єкти мають найнижчий рівень пожежної небезпеки. Приклади включають:

  • Складські приміщення для зберігання негорючих матеріалів;
  • Виробничі приміщення без використання горючих матеріалів.

Вибір категорії залежить від кількості, фізичних та хімічних властивостей речовин і матеріалів, а також відмовостійкості та особливостей технологічних процесів на об'єкті. Правильне визначення категорії є критично важливим для розробки ефективних заходів протипожежного захисту та забезпечення безпеки людей.


phone-handset