Опір розтікання - також відомий як опір провідності, є фізичною величиною, яка вимірює ступінь труднощів,
з якими електричний струм протікає через провідник.
Цей опір залежить від кількох факторів, включаючи матеріал провідника, його довжину, площу перерізу та температуру.
Одиницею виміру опору розтікання є Ом (Ом), позначення якої - символом "Ω".
Опір провідника можна визначити за допомогою закону Ома, який говорить, що струм,
що протікає через провідник, прямо пропорційний різниці потенціалів на його кінцях та обернено пропорційний його опору:
I = V/R, де I - сила струму в Амперах, V - напруга в Вольтах, а R - опір в Омах.
Матеріали з високим опором розтікання називають діелектриками, а матеріали з низьким опором розтікання - провідниками.
Провідники, зазвичай, мають низький опір, що дозволяє електричному струму легко протікати через них.
На дослідження та розрахунки опору розтікання використовуються різноманітні прилади, такі як вольтметри та амперметри.
