Згідно з ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94)
«Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість» будівельні матеріали поділяють на два види:
Негорючі та горючі матеріали окремо досліджують у лабораторних умовах
та у відкритому просторі.
Оскільки зразки можуть складатися із декількох шарів, то перевіряється кожен з них.
Лаборанти спершу перевіряють та калібрують устаткування та прогрівають його.
Потім закріплюють об'єкти тестування у спеціальних утримувачах всередині печі,
яка має реєстратори. Витримка зразка у нагрівальній камері триває до моменту,
поки він не досягне збалансованої температури.
Тобто, коли діапазон коливань стабілізується на відмітці 2 градуси по Цельсію.
Щоб отримати коректний результат та присвоїти матеріалу клас горючості,
необхідно охолодити зразок в ексикаторі, а потім виміряти його масу та довжину.
Згідно з отриманими даними, тестовану речовину відносять до актуальної групи.
Для кожного випробування визначаються параметри:
Читайте далі Поділ системи оповіщення за рівнями
