Шляхи здійснення навчання працівників

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444

«Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійснюється шляхом:

курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об’єктах навчально-виробничої бази підприємства, установи та організації;
індивідуального навчання, що передбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або іншими особами.

Читайте далі Стан утримання систем внутрішнього протипожежного водопроводу у адміністративно-офісних приміщеннях

Навчальні групи комплектуються переважно з працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.

На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення інструктажів за програмою

загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначеними в межах штатної чисельності суб’єкта господарювання.

Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до пункту 2, розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» НАПБ А.01.001-2014 (далі ППБУ).

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки.

Керівник підприємства повинен призначити відповідальних за пожежну безпеку приміщень, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Шляхи здійснення навчання працівників з цивільного захисту на підприємстві

Визначення потреб: Першим кроком є оцінка потреб у навчанні з цивільного захисту. Це може включати визначення рівня підготовки працівників до надзвичайних ситуацій, знання правил евакуації, надання першої допомоги та використання засобів індивідуального захисту. Для цього можуть використовуватися такі методи, як опитування, оцінка рівня знань, аналіз потенційних ризиків на підприємстві та консультації з фахівцями з безпеки. Визначення потреб дозволяє чітко окреслити пріоритети навчання та уникнути недостатньої підготовки персоналу до можливих загроз.

Розробка навчальних програм: На основі визначених потреб розробляються навчальні програми з цивільного захисту. Вони можуть включати як теоретичні заняття, так і практичні тренінги, що дозволяють працівникам застосовувати отримані знання на практиці. Програми можуть охоплювати питання дій у разі пожежі, аварійних ситуацій, хімічної або радіаційної загрози, евакуаційні заходи та основи першої медичної допомоги. Важливо враховувати специфіку діяльності підприємства, рівень підготовки співробітників та доступні ресурси для навчання.

Вибір методів навчання:

Тренінги та семінари: Проведення спеціалізованих тренінгів або семінарів із залученням досвідчених фахівців з цивільного захисту та надзвичайних ситуацій. Такі заходи дозволяють обговорювати актуальні загрози, отримувати відповіді на запитання та розглядати реальні кейси надзвичайних ситуацій.
Електронне навчання: Використання онлайн-курсів, вебінарів та відеоуроків з питань цивільного захисту. Цей метод дозволяє працівникам навчатися у зручний час, отримувати доступ до навчальних матеріалів у будь-якому місці та повторювати складні теми за необхідності.
Курси підвищення кваліфікації: Офіційні курси або сертифікаційні програми, які підтверджують рівень знань працівників у сфері цивільного захисту. Вони можуть проводитися як внутрішніми ресурсами підприємства, так і зовнішніми навчальними центрами.
Інструктажі та практичні заняття: Проведення обов'язкових інструктажів щодо дій у надзвичайних ситуаціях, використання засобів індивідуального захисту, правил евакуації та надання першої допомоги. Практичні заняття дозволяють працівникам здобувати необхідний досвід у реальних умовах, наприклад, шляхом проведення евакуаційних навчань.

Оцінка ефективності: Після проведення навчання важливо оцінити його ефективність. Це може включати тестування знань, отримання зворотного зв’язку від учасників або оцінку впливу навчання на загальну готовність підприємства до надзвичайних ситуацій. Крім того, можна проводити аналіз змін у рівні підготовки працівників, швидкості реагування на загрози та ефективності евакуаційних заходів. Ефективність навчання також можна оцінювати за допомогою спеціальних анкет або практичних перевірок.

Оновлення навчальних програм: На основі оцінки ефективності та змін у вимогах, навчальні програми можуть бути оновлені та вдосконалені. Це включає адаптацію змісту навчальних матеріалів до нових стандартів безпеки, впровадження новітніх методик навчання, а також перегляд підходів до оцінки результатів. Постійне вдосконалення навчального процесу дозволяє підприємству забезпечити високий рівень готовності працівників до надзвичайних ситуацій та мінімізувати можливі ризики.

Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях

Розробка нормативних документів: Першим етапом є створення нормативно-правової бази, яка регулює порядок організації навчання населення. Це можуть бути закони, постанови уряду, накази відповідних міністерств та відомств. В Україні, наприклад, такими документами є накази Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також нормативні акти, що встановлюють вимоги до організації підготовки громадян у сфері цивільного захисту. Дані документи визначають обов’язковість навчання, категорії осіб, що підлягають навчанню, а також порядок його проведення.

Організація навчання:

Планування навчальних заходів: Підготовка планів навчання для різних категорій населення, включаючи школярів, студентів, працівників підприємств, посадових осіб і звичайних громадян. Планування може включати проведення регулярних тренувань, розробку навчальних матеріалів, підготовку викладачів і інструкторів.
Проведення навчальних тренінгів: Організація теоретичних занять, практичних навчань і тренувань для відпрацювання алгоритмів дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Навчальні заходи можуть включати інструктажі, лекції, спеціальні навчання у навчальних центрах або на підприємствах.

Методи навчання:

Практичні заняття: Включають вивчення та відпрацювання практичних навичок, таких як надання першої медичної допомоги, правильне користування засобами індивідуального захисту, евакуація у випадку пожежі або хімічної загрози. Також можуть проводитися заняття з використанням протипожежного обладнання та аварійно-рятувальних засобів.
Тренування з використанням симуляторів: Використання сучасних тренажерів і віртуальних симуляторів для моделювання надзвичайних ситуацій. Це дає можливість учасникам навчитися діяти в умовах стресу та максимально наблизити навчальний процес до реальних обставин.

Оцінка та контроль:

Оцінка знань та навичок: Після завершення навчання проводяться тестування, контрольні перевірки та практичні іспити, які дозволяють оцінити рівень підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Також можуть проводитися спеціалізовані заліки та сертифікація працівників відповідальних підприємств і організацій.
Аналіз ефективності: Оцінювання того, наскільки успішно навчальні програми дозволяють підготувати населення до надзвичайних ситуацій. Це може включати аналіз результатів тестування, зворотний зв’язок від учасників тренінгів, а також оцінку рівня підготовки населення під час проведення навчальних евакуацій або рятувальних операцій.
Оновлення та вдосконалення: Навчальні програми повинні періодично оновлюватися з урахуванням змін у законодавстві, впровадження новітніх технологій та методик навчання, аналізу надзвичайних подій та уроків, отриманих у результаті їх ліквідації. Постійне вдосконалення навчального процесу дозволяє підтримувати високу ефективність заходів із цивільного захисту та забезпечувати безпеку громадян у кризових ситуаціях.

Дані заходи можуть змінюватися та адаптуватися залежно від конкретних обставин, рівня підготовленості населення та типу можливих загроз.