Засоби індивідуального захисту органів дихання на небезпечних об’єктах

Читайте далі Основні вимоги техногенної та пожежної безпеки до адміністративно-офісних приміщень

Забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення населення і

працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту,

приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1200.

На небезпечних об’єктах у робочий час засоби індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин

(далі – ЗІЗ ОД) мають зберігатися на робочих місцях, а працівники, які безпосередньо обслуговують небезпечне обладнання,

устаткування, цехи, ділянки тощо, повинні постійно носити ЗІЗ ОД при собі.

Конкретні види ЗІЗ ОД мають відповідати небезпекам об’єкта.

Засоби індивідуального захисту органів дихання на небезпечних об’єктах

Передбачається, що забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного і хімічного захисту проводиться відповідно до Порядку забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1200. Згідно з цим Порядком, на небезпечних об'єктах працівники, які безпосередньо обслуговують небезпечне обладнання, устаткування, цехи, ділянки тощо, повинні постійно носити засоби індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (ЗІЗ ОД) при собі. Конкретний вид засобу індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (ЗІЗ ОД) має відповідати характеру небезпек, які присутні на конкретному об'єкті. Це означає, що підбір конкретного виду ЗІЗ ОД залежить від хімічних речовин, з якими працівники можуть зустрітися на робочому місці.

Засоби захисту органів дихання включають різноманітні пристрої та засоби, які призначені для збереження та захисту органів дихання від шкідливих речовин, аерозолів, токсичних газів, пилу та інших небезпечних частинок. Основні засоби захисту органів дихання включають такі:

Респіратори: Респіратори — це пристрої, які покривають ніс та рот, щоб фільтрувати повітря перед тим, як воно потрапить у легені. Існують два основних типи респіраторів:
- Звичайні медичні маски: Це легкі та дешеві маски, які часто використовуються у медичних установах або в умовах, коли потрібен мінімальний захист від інфекцій.
- Повітряні фільтруючі респіратори (ПФР): Це більш продуктивні респіратори, які фільтрують повітря за допомогою спеціальних фільтрів. Наприклад, N95-респіратори є широко використовуваними для захисту від часток, бактерій та вірусів.
Газові маски: Газові маски, такі як маски з фільтрами або маски з подачею повітря, використовуються для захисту від вдихання токсичних газів, парів або розчинників. Ці маски мають спеціальні фільтри, що забезпечують очищення повітря перед тим, як воно надходить до дихальних шляхів.
Протигази: Протигази є більш спеціалізованими засобами захисту органів дихання і використовуються в умовах, де може бути присутня хімічна загроза або воєнна діяльність. Протигази зазвичай мають систему подачі повітря та фільтри для захисту від токсичних газів.
Аератори: Аератори або системи подачі повітря використовуються в умовах, коли немає безпечного джерела повітря або коли навколишнє повітря не може бути вдихнуте через небезпеку забруднення. Ці системи надають свіже повітря з контрольованого джерела через шланги або маску.

Вибір конкретного засобу захисту органів дихання залежить від типу небезпеки, з якою стикається особа, а також від вимог щодо захисту та довготривалості використання. Важливо враховувати інструкції виробника та навчатися правильному використанню засобу захисту органів дихання, щоб забезпечити ефективний захист.